Правильне припинення трудових відносин пов’язане з багатьма формальностями та правильними процесами.

Звільнення з роботи може бути як плановим, так і позаплановим. На цьому етапі планове звільнення означає, що працевлаштування було обмежено в часі від початку і що це також було зазначено в трудовому договорі. Отже, це насправді не означає припинення в класичному розумінні.

Якщо роботодавець або працівник не може продовжити трудові відносини, обидві сторони мають право розірвати договір відповідно до строків попередження, зазначених у трудовому договорі. Причини цього можуть, напр. B. загальна ситуація на роботі, економічні причини з боку роботодавця, неодноразові порушення трудового договору та багато іншого.

Повідомлення про розірвання обов’язково має бути надана в письмовій формі та вчасно. Причини, наведені працівником чи роботодавцем, наразі не мають значення. Причини припинення повинні бути вказані лише в тому випадку, якщо припинення є надзвичайним, напр. B. з причин трудового законодавства, що також може означати скасування строку попередження.

Є групи людей, які мають особливий захист від звільнення, напр. Наприклад: вагітні жінки та матері до чотирьох місяців після пологів, особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, інваліди з тяжкою ступенем працездатності, представники осіб з тяжкою інвалідністю тощо.

Оскільки законодавчі норми трудового законодавства в цій країні можуть бути дуже складними, у разі звільнення завжди слід звертатися за допомогою до кваліфікованих консультантів. Ви можете знайти цих консультантів, наприклад Б. в агентстві зайнятості, об'єднаннях працівників і профспілках, а також у різних організаціях і клубах допомоги.